Новий Заповіт Януковича
Як умру, то поховайте
мене на Рублівці,
Бо не хочуть мого тіла
кляті українці…
Гнали мене із престолу,
гнали, як гандона…
Немав часу, та й забув я
з золота батона…
Утікав я вертольотом з
свого Межигір’я,
По дорозі розлетілось моє
кодло з пір’я…
Упирався… та не здався
отому Майдану,
Сам собі своїм указом
вирив довгу яму.
Закопайте мене в землю,
забудьте образи,
На могилу покладіть мого
унітаза.
І на ньому прив’яжіть з
триколору банта,
Бо народ уже несхоче
такого гаранта…
Друг мій, Путін, ляснув
щиро мене по мордяці…
…Поруч мене ви повісьте
«ригів» на гіляці.
Нехай вітер тіла їхні день і
ніч гойдає,
Хай Украйна таких падлів
більше і не знає!
Признаюся, українці:
президент я хуїв!
Поруч мене хай спочинуть
Захарченко і Клюєв.
Після себе я залишив одні
лиш руїни…
Хочу, щоб і Симоненка
вигнали з країни!
Бо якщо за ним вам йти
— «труден путь и долог».
Він такий же комуніст, як я
геніколог.
І за мною в Україні ніхто
не заплаче,
Бо смертей Небесной
Сотні ніхто не пробачить…
Лиш пробачте, українці,
жителів Донбасу…
Що довірили країну мені…
ПІДАРАСУ…